Нове життя ЗБВ: як сучасні архітектори використовують ФБС і СМ у дизайні
Не думав, що колись напишу про бетон. Але так уже вийшло, що кілька днів тому натрапив на фото, де залізобетонні сходи виглядали крутіше, ніж багато «дизайнерських» елементів. І я завис. Сходи без поручнів, фактурний бетон, світло падає під кутом - і вся ця важка структура виглядає легкою. От чесно, мені таке подобається.
Бетон - штука непроста. А ФБС і СМ - це взагалі не те, що колись вважали «будматеріалами для підвалу». Сьогодні ці блоки і сходи витягують на себе весь акцент в архітектурі. І я не жартую.
Що таке СМ і ФБС, якщо коротко
Щоб було зрозуміло: СМ - це сходовий марш, тобто залізобетонний проліт чи бетонні сходи. Виготовляється на заводі, має свою геометрію (висота підйому, довжина сходинки, товщина плити). А ФБС - фундаментний блок суцільний. Вони бувають різних розмірів, часто використовуються під цоколь, але й не тільки.
Колись це все використовували виключно по утилітарному принципу - дешево, міцно, швидко.
А зараз у тренді показувати ці матеріали. Не закривати. Не фарбувати. А лишити як є - з порами, швами, тріщинками, з «важкістю».
Сходи як головний герой
От вам приклад: сучасні проєкти типу Peninsula House чи промислові реконструкції в Європі - використовують готові СМ, які просто встановлюють у просторі без лишніх перил чи штукатурки. Це вже не просто шлях наверх. Це архітектурний елемент.
Більше того - сходи часто залишають «голо-бетонними». І це виглядає круто. Особливо коли вони в підвішеному стані або з підсвіткою. Такі сходи одразу кажуть: тут думали не тільки про функцію, але і про відчуття простору.
ФБС як частина інтер'єру
ФБС-блоки сьогодні не тільки в фундаменті. Їх влаштовують прямо в інтер'єрі як стіну або роздільник. Часом пофарбовані, часом просто шліфовані. А ще частіше - лишені «як є».
Такі проєкти є і в Штатах, і в Японії, і навіть в Україні. Погугліть «бетонні інтер’єри CMU» або просто гляньте на архітектурні студії з Лондона - вони грають з цими елементами як з лего. Мені це все схоже на індустріальний стиль, але більш дорослий. Не той, що в кав’ярнях, де все фанерою обшили. А справжній.
Чому це взагалі стало популярним?
Є кілька причин.
- Це швидко. СМ чи ФБС не треба довго робити на місці. Привіз - поставив - працює.
- Це чесно. Ніхто не маскує бетон під «елітку». Люди втомились від гіпсокартону з позолотою.
- Це гарно. Справді. Якщо світло падає правильно, бетон виглядає як камінь. Тільки сучасний.
Ще один момент - бетон тепер інший. Є самоуплотнювальні суміші, є кольоровий бетон, є плити з текстурою. Все це відкриває архітекторам нові можливості. Іноді навіть здається, що вони фанатеють від того, як можна «загратися» з простими речами.
Україна теж не пасе задніх
Я бачив кілька кейсів, де українські архітектори (молоді, з локальних бюро) працюють із ЗБВ без сорому. Вони роблять реконструкції, відновлення, навіть внутрішні сходи в офісах або кав’ярнях з готових СМ. Це не завжди виглядає «глянцево», але є характер.
ФБС у нас ще не так активно витягують у публічний простір, але все частіше я помічаю їх у житлових проєктах. І це логічно. Матеріал доступний, відомий, і з ним вже вміють працювати. Плюс - він витримує час. Якщо правильно поставити і закріпити - стоїть десятиліттями.
Наостанок
СМ і ФБС - це вже не просто про «залити фундамент». Це вже історія про дизайн, відчуття маси, простоту і чесність. І мені це близько. Бо в світі, де все хоче виглядати дорожчим, ніж є насправді - бетон нічого не вдає. Він такий, який є.
Якщо побачите десь залізобетонні сходи без обробки - не думайте, що їх не встигли обшити. Можливо, це і є фішка.