Окрім того, що хворі з хронічною кропив’янкою зазнають значного дискомфорту через основні алергічні прояви, вони також можуть відчувати значне погіршення їх соціального стану: починаючи від труднощів на роботі та погіршення міжособистісних стосунків до порушення сну, настрою і тривожності. Науковці проводять низку досліджень, щоб зрозуміти, що провокує розвиток хронічної спонтанної кропив’янки, адже так можна буде впливати на цю патологію та знаходити нові терапевтичні рішення її розв’язання.
У більшості випадків хронічну кропив’янку можна контролювати за допомогою антигістамінних препаратів. Проте часто ці ліки слід застосовувати у високих дозах. Ті ж пацієнти, які не реагують навіть на високі дози антигістамінних засобів, розглядаються як потенційні кандидати для лікування з допомогою моноклонального антитіла омалізумаб, що проводиться в спеціалізованих лікарняних умовах.
Нещодавно вченими Університетського коледжу Дубліна (University College Dublin), Ірландія, проведено дослідження, під час якого вивчалася та порівнювалася рідкісна форма тучних клітин — мієлоїдних попередників, у плазмі крові пацієнтів із хронічною спонтанною кропив’янкою та здорових осіб на тлі лікування моноклональним антитілом омалізумаб (анти-IgE терапія). Виявлено, що в пацієнтів, які реагували на цей вид лікування, кількість мієлоїдних клітин-попередників у плазмі крові була більшою порівняно з хворими, які не відповідали на запропоновану терапію. Так, дослідження вказує на можливість використання цих типів клітин для прогнозування того, хто може відповісти на анти-IgE терапію та її більш активне впровадження в клінічну практику (Ridge K. et al., 2024).
Більше про алергію та дослідження у сфері імунології, а також про інші хвороби та сучасні підходи до їх лікування можна дізнатися за посиланням www.apteka.ua.
Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»